Вислови Ліни Костенко

Якщо я не виживу, то людство й не помітить, а якщо людство не виживе, то й мені гаплик.
Л. Костенко

 

Доля не усміхається рабам. Доля усміхається людям.
Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

 

Скажи, навіщо людству розум,
щоб так цей світ занапастить?
© Ліна Костенко

 

Дві людини взаємно мають творити одна одну. Ми руйнуємо, бо руйнують нас. Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

 

Жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само. Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

 

Коли починається смерть культури, настає культура смерті.© Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

 

Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що... © Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

 

Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі - нам треба поспішати. © Ліна Костенко

 

Самотнім добре – жодної розлуки. © Ліна Костенко

 

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт... © Ліна Костенко

 

Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Ліна Костенко

 

Десь, може, там зустрінемося ми.
Не буде рук - обнімемось крильми...
© Ліна Костенко

 

Вона з тих рідкісних жінок, які не вміють звикати. Ні до побуту, ні до любові, ні до ситуації у суспільстві. Ні до чого. Бунтує і все. © Ліна Костенко

 

Я всіх люблю, аби не заважали. © Ліна Костенко

 

Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде. Ліна Костенко

Scholarly Lite is a free theme, contributed to the Drupal Community by More than Themes.