"Самоосвіта - один із шляхів підвищення професійної майстерності вчителя "

Проблема над якою я працюю: Формування дослідницьких навичок школярів

на уроках математики

 

"Якщо людина в школі не навчиться творити, 
то і в житті він буде тільки 
наслідувати і копіювати".

Л.Н.Толстой.

 Форми організації і методи навчання

  Форми організації навчання – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком. Нині серед різноманітних організаційних форм виділяються такі: урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, тренінг, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж, реферат, курсова робота, дипломна робота, індивідуальне навчання та ін.

 Методи навчання – способи досягнення навчальної мети, система послідовних взаємодій учителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти.

 В залежності від характеру організації процесу викладання і учіння, специфіки побудови змісту навчального матеріалу а також методів та засобів навчання в дидактиці виділяють такі методи навчання:

  Догматичний – базується на механічному запам’ятовуванні матеріалу. Знання повідомляють не пояснюючи, не обґрунтовуючи, не коментуючи. У деяких випадках його використання до певної міри доцільне. Наприклад, при вивченні таблиць множення, законів, формул, правил, моральних вимог. Знання потрібно спочатку запам’ятати, а усвідомлення вивченого прийде пізніше. Але в своїй основі догматичне навчання є неефективним. Воно не розвиває активність, самостійність, творчі здібності.

•  Пояснювально-ілюстративний – знання не просто повідомляють, а пояснюють, обґрунтовують, коментують. Робиться все, щоб було менше механічного запам’ятовування, а більше розуміння сутності. Метод навчання пов’язаний з використанням засобів наочності та репродуктивним характером засвоєння знань. Тому чільне місце тут посідають самостійні роботи, задачі, вправи, переклади, складання графіків, таблиць (за наявним зразком).
•  Проблемний – така організація процесу навчання, основа якої полягає в утворенні у навчальному процесі пошукових ситуацій. Проблемний метод навчання розвиває активність, самостійність, творчі здібності.

 Пошукова ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок взаємодії пізнаючої сторони з пізнавальним об’єктом, завдяки якому виникає пізнавальне протиріччя.

 Методи проблемного навчання

  Проблемний виклад матеріалу – полягає в розкритті вчителем (викладачем) шляху дослідження проблеми, показуючи її вирішення від початку до кінця, викладач демонструє еталон проблемного мислення. Метод використовується тоді, коли учні (студенти) ще не можуть самостійно розв’язувати проблемні задачі.

•  Частково-пошуковий – полягає в утворенні учителем (викладачем) проблемної ситуації. Він сам створює проблемну ситуацію, формулює проблему і залучає школярів (студентів) до її вирішення.
•  Пошуковий метод – учитель (викладач) створює проблемну ситуацію, формулює проблему, а учні (студенти) самостійно її вирішують.
•  Дослідницький – учні (студенти) самі, за умов проблемної ситуації, формулюють проблему і самостійно її вирішують.

 «Фактори, які впливають на розвиток і саморозвиток педагогів»

1. Налагоджена система методичної роботи в школі.

2. Наявність спеціалістів (курсів), у яких можна повчитися.

3. Приклад і вплив колег.

4. Підтримка і увага до цієї проблеми з боку керівника.

5. Зацікавленість педагогічною діяльністю.

6. Особистий приклад керівника школи.

7. Можливість отримання визнання в колективі.

8. Новизна діяльності. Умови праці, можливість експериментувати.

9. Система матеріального заохочення.

10.Потреба в самовдосконаленні.

11 .Атмосфера співпраці та підтримки, яка склалась у колективі.

 

2.Самоосвіта — один із шляхів підвищення професійної майстерності вчителя

На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти і багато молодих людей з полегшенням зітхають, коли приходять на виробництво після вищого навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо диплом про вищу освіту - це тільки початок безперервної освіти.

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта у навчальному закладі. «Вчити самого себе» - девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюється безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно-орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті - безперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

В.О. Сухомлинський вважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: «знати більше, ніж я знаю сьогодні». Вчений зазначав, що суттєвими причинами, які породжують цю потребу, є вимоги, які висувають до вчителя керівники школи, колеги по роботі, батьки, а особливо учні. Неодноразово В.О. Сухомлинський наголошував: «Учень повинен бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь».

Видатний педагог був переконаний, що самоосвітня діяльність учителя має починатися із самопізнання. Вчитель повинен вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, спостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф.М. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!». Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру - все це людина повинна робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою» Кожен вчитель визначає чотири компоненти власного «Я»:

-     «актуальне Я» - яким себе бачить на даний час;
-     «ретроспектитвне Я» - яким він себе бачить та оцінює стосовно початкових етапів своєї праці;
-     «ідеальне Я» - яким учитель хотів би бути;
-     «рефлексивне Я» - як, з погляду вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні та батьки.

Центральним елементом професійної свідомості вчителя є «актуальне Я», яке грунтується на трьох наступних. Стосовно «рефлекторного Я» існує система критеріїв оцінювання особистого професійного досвіду та досягнень. «Ідеальне Я» пропонує перспективу особистості та обумовлює саморозвиток у професійній сфері. «Рефлексивне Я» виступає шкалою середовища у професійній діяльності й забезпечує об'єктивність самооцінки.

Отже, самоосвіта - це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистісно і соціально значущих якостей особистості вчителя та особистості кожного учня.                                 ,

Самоосвіта - безперервна діяльність учителя, спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки. Шлях від епізодичної самоосвітньої діяльності вчителя до планової усвідомленої самоосвіти пролягає через осмислення й створення особистої «Я концепції».

Самоосвітня діяльність вчителя включає:

-     науково-дослідницьку роботу щодо реалізації індивідуальної науково-методичної проблемної теми:

-     вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

-     участь у групових і колективних формах методичної роботи;

-     вивчення досвіду своїх колег;

-     теоретичне обгрунтування і практичну апробацію власного досвіду. Критерії оцінювання результатів самоосвіти:

-     педагогічний (освітні програми і технології, рівень навченості учнів);

 -     психологічний (рівень психофізіологічного комфорту, розвиненість професійних особистісних якостей);

-     соціально-психологічний (характер стосунків між учасниками НВП);

-     розширення комунікативного простору;

-     соціальний (рейтинг педагога);

-     науково-методичний (підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково-методичній роботі)

        Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вчителем навчально-виховного процесу та особисте самовдосконалення. Які ж результати самоосвітньої діяльності вчителя:

-     результативність учнів в олімпіадах та конкурсах;

-     відкриті уроки;

-     позакласні заходи як для школи так і в межах районних заходів;

-     результати контрольних зрізів;

-     створення методичних розробок, посібників;

 

      За словами К.Ушинського, «вчитель живе доти, доки вчиться; як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель». Самоосвітня діяльність вчителя веде до його творчості. В. Сухомлинський писав: «Я знаю представників багатьох спеціальностей, але не має - я в цьому переконаний - людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі.»

 

Для власної самоосвіти я використовую відеоуроки та тести із платформи інтерактивного навчання "Ранок"

 

 http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

 

 

http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

http://interactive.ranok.com.ua/theme/testing/distantsyin-kyrsi-dlya-vch...

 

А також новини із освітніх сайтів: Міністерства освіти – http://osvita.ua/, інституту педагогіки національної академії педагогічних наук України - http://undip.org.ua/webconference/, мультимедійної дошки на уроках математики в 5 - 6 класах - http://mathlessons.ucoz.com/, Facebook: Група Математика в школі онлайн, книгоЛенд - http://knigoland.com.ua/, форум педагогічних ідей "УРОК" - http://osvita.ua/publishing/urok/, ЗНО - http://osvita.ua/test/, Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти - http://www.lvtest.org.ua/, Intel навчання для майбутнього - http://iteach.com.ua/, Відділу освіти Горохівської райдержадміністрації Волинської області - http://gorosvita.ucoz.ua/, Info.урок - http://infourok.ru/webinar, SvitPPT -http://svitppt.com.ua/matematika/metod-proektiv-na-urokah-matematiki.html, SvitPPt - http://vk.com/svitpptua, Метод проектів на уроках математики - http://www.slideshare.net/sagevgen/ss-17866071?next_slideshow=1,  Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0...

 

 

7 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ САМООСВІТИ

На початку 2-го десятиліття ХХІ століття, без самоосвіти здобути хорошу роботу, повагу оточуючих  і певне соціальне становище завдання, скажу прямо, марне. Школа, університет – навіть якщо вони найкращі – не спроможні дати вам освіту, якщо ви не захочете взяти її самі! Отже, пропоную вам декілька простих правил:

Правило 1. Заводьте знайомства і спілкуйтесь з авторитетними, відомими і досвідченими фахівцями у вашій галузі.

Правило 2. Регулярно читайте найновішу літературу (книги, журнали) з вашої майбутньої/теперішньої професії.

Правило 3. Створюйте власну бібліотечку професіонала, де будуть зібрані найнеобхідніші і цікаві матеріали та книги, що стосуються вашої професії.

Правило 4. Спілкуйтесь із колегами на професійних Інтернет-ресурсах – фарумах, блогаг, спеціалізованих соціальних мережах тощо.

Правило 5. Беріть участь у фахових конкурсах: навіть якщо ви не переможете, ви здобудете безцінний досвід.

Правило 6. Створіть на робочому столі папку «Мої досягнення!» і ви підсвідомо не захочете залишити її порожньою.

Правило 7. Не лінуйтесь, самовдосконалюйтесь щодня!

 

Література

1.Єрофєєва Н.Ю., Іванченко С.Н., Лизинський В.М. «Педсовет: идеи, методики, формы./М.: Центр «Педагогический поиск», 2000-16с.

2.Л.В.Квадріціус. Професійна самоосвіта вчителя.//Управління школою.-2006.-травень(№13).-С 35-37.

3.Н. Купреєва. Управління процесом професійного зростання вчителя.//Директор школи.-2008.-лютий (№7).-С 16-20.

4.Т.Руснак. Педагогічна рада в школі.//Завуч-вересень(№25).-С 18-20.